+ -

Спектаклі "Ці вільні метелики"(Укр.)

Якщо що - у будь-який момент тільки постукай. Навіть і стукати нема чого, можеш хоч пошепки покликати - я почую. (Підходить до дверей, що ведуть до квартири потерпілої, дивиться на неї). Стривай-но, знаєш що?
ДОН. Що?
Джил. Чому б нам не відкрити двері?
ДОН. Яку двері?
Джил. А ось цю - в мою квартиру. Має ж десь бути ключ. Відкриємо і зможемо ходити один до одного, не виходячи на сходи.
ДОН. Ключ-то у керівника напевно є, але не знаю, чи варто ... Ні, правда, я думаю, не треба ...
Джил. Так чому? По-моєму, ми з тобою вже друзі. Ні?
ДОН. Та вийде, що ми фактично разом живемо. Як це буде виглядати? (І раптом, збуджено, як би відпові ¬ чаю сам собі). Хоча яка різниця - як це буде виглядати? Особисто я все одно цього не побачу ... (Іде до комод).
Джил (знаходить на кухні великий ніж, підходить до дверей). Я думаю, цим ножем можна спробувати.
ДОН. Треба спершу комод пересунути.
Джил. Давай, тягни на себе.
Пересувають комод вліво від дверей.
Дуже добре. (Колупає ножем замкову щілину. У неї нічого не виходить).
ДОН стоїть праворуч від дверей.
ДОН. А що там, за дверима?
Джил. Там у мене спальня. Не піддається ... Чорт, справжній грабіжник дмухнув б - вона б відкрилася. А ось порядні люди,

Kovdos © 2010


Реклама:
· Зворотний зв'язок ·