+ -

Спектаклі "Ці вільні метелики"(Укр.)

наговорила?
Джил. Ти й сам не боляче до її слів прислухаєшся. А вже мені то вони взагалі до ліхтаря!
ДОН. То чому ти йдеш? Тільки більше не вішай мені локшину на вуха про свою любов до Ральфу!
Джил. Йду, тому що так захотілося. Тому що я - людина вільна! Захотіла піти - і йду!
ДОН (повиснувши на драбинці, спиною до Джіл). А то я подумав, може, це через мене.
Джил. Ти-то тут при чому?
ДОН. Ну як же! Ти ж до смерті боїшся себе пов'язувати.
Джил. Так! Я хочу бути вільною! Я тобі вже про це говорила.
ДОН. Говорила, говорила. Нуль зобов'язань, нуль відповідальності. Нуль турбот.
Джил. Правильно. Мені свобода дорожча! Щоб я завжди могла піти, якщо набридне.
ДОН. Хто набридне? Я?
Джил. Хто завгодно!
ДОН. А якщо ти сама мені надоешь?
Джил (спантеличено). Я?
ДОН. Ти що, ніколи нікому не набридала?
Джил. Не встигала! Йшла раніше!
ДОН (підходить до крісла). Ну, звичайно! Тим більше, від Ральфа якось уникнути просто. Захотіла і пішла. Ось піти від сліпого, це буде важче, вірно?
Джил. Причому тут сліпий - не сліпий? Причому?
ДОН. Ти прекрасно знаєш до чого! Звичайно, піти від Ральфа, від Себастьяна, від Ірвінга - це без проблем, як раз плюнути. А ось кинути маленького Донні - інша річ. Тут, мабуть

Kovdos © 2010


Реклама:
· Зворотний зв'язок ·